векселедавець
ВЕКСЕЛЕДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Особа, що дає вексель, векселі.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- векселедавець — векселеда́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- векселедавець — -вця, ч. Особа, яка підписала боргове зобов'язання (вексель). || Особа, яка видала вексель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- векселедавець — ВЕКСЕЛЕДА́ВЕЦЬ, вця, ч., фін. Юридична або фізична особа, яка видає вексель. Вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця оплатити після настання строку визначену суму грошей власникові (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- векселедавець — рос. векселедатель боржник, який видав вексель, одержав за ним кредит і зобов'язаний погасити вексель, повернути кредит. Eкономічна енциклопедія