векселедавець
векселеда́вець
-вця, ч.
Особа, яка підписала боргове зобов'язання (вексель).
|| Особа, яка видала вексель.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- векселедавець — векселеда́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- векселедавець — ВЕКСЕЛЕДА́ВЕЦЬ, вця, ч., фін. Юридична або фізична особа, яка видає вексель. Вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця оплатити після настання строку визначену суму грошей власникові (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- векселедавець — ВЕКСЕЛЕДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Особа, що дає вексель, векселі. Словник української мови в 11 томах
- векселедавець — рос. векселедатель боржник, який видав вексель, одержав за ним кредит і зобов'язаний погасити вексель, повернути кредит. Eкономічна енциклопедія