векселедавець

векселеда́вець

-вця, ч.

Особа, яка підписала боргове зобов'язання (вексель).

|| Особа, яка видала вексель.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. векселедавець — векселеда́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. векселедавець — ВЕКСЕЛЕДА́ВЕЦЬ, вця, ч., фін. Юридична або фізична особа, яка видає вексель. Вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця оплатити після настання строку визначену суму грошей власникові (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. векселедавець — ВЕКСЕЛЕДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Особа, що дає вексель, векселі. Словник української мови в 11 томах
  4. векселедавець — рос. векселедатель боржник, який видав вексель, одержав за ним кредит і зобов'язаний погасити вексель, повернути кредит. Eкономічна енциклопедія