векселетримач
ВЕКСЕЛЕТРИМА́Ч, а́, ч., фін.
Власник векселя, який має право на отримання вказаної в ньому суми грошей.
Векселетримач або його уповноважена особа для здійснення протесту повинні пред'явити неоплачений вексель у нотаріальну контору за місцем проживання платника (з навч. літ.);
У разі непогашення векселя у визначений термін векселетримач може опротестувати його в неплатежі згідно із законодавством (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- векселетримач — векселетрима́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- векселетримач — див. векселедержатель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- векселетримач — рос. векселедержатель особа, якій передано у розпорядження вексель; його отримувач одержує право на одержання від векселедавця грошової суми, зазначеної у векселі. Eкономічна енциклопедія