велелюддя
ВЕЛЕЛЮ́ДДЯ, я, с.
Скупчення великої кількості людей.
На міських торговищах – велелюддя! (В. Малик);
Мабуть, за всю свою багатовікову історію Львів не бачив ще такого велелюддя, як у день визволення (Є. Доломан);
На цьому пустельному пляжі знайшли собі прихисток від міського велелюддя .. три пари (В. Яворівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- велелюддя — велелю́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- велелюддя — Я, с. Скупчення великої кількості людей. Забудься. Стань. І зачекай мене на самоті в такому велелюдді, де спогади стовбичать, наче судді, і пам'ять чвалом праліта жене. (П-2:149). Словник поетичної мови Василя Стуса
- велелюддя — -я, с. Скупчення великої кількості людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- велелюддя — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
- велелюддя — ВЕЛЕЛЮ́ДДЯ, я, с. Скупчення великої кількості людей. — Як-то нема? — заремствували, загомоніли на велелюдді селяни (Стельмах, Хліб.., 1959, 378). Словник української мови в 11 томах