1. Словник української мови в 11 томах

велелюддя

ВЕЛЕЛЮ́ДДЯ, я, с. Скупчення великої кількості людей.

— Як-то нема? — заремствували, загомоніли на велелюдді селяни (Стельмах, Хліб.., 1959, 378).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. велелюддя — велелю́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. велелюддя — Я, с. Скупчення великої кількості людей. Забудься. Стань. І зачекай мене на самоті в такому велелюдді, де спогади стовбичать, наче судді, і пам'ять чвалом праліта жене. (П-2:149). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. велелюддя — -я, с. Скупчення великої кількості людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. велелюддя — ВЕЛЕЛЮ́ДДЯ, я, с. Скупчення великої кількості людей. На міських торговищах – велелюддя! (В. Малик); Мабуть, за всю свою багатовікову історію Львів не бачив ще такого велелюддя, як у день визволення (Є. Словник української мови у 20 томах
  5. велелюддя — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика