велосиметр

ВЕЛОСИМЕ́ТР, а, ч.

Електромеханічний прилад для вимірювання швидкості коливань твердих поверхонь у діапазоні ультразвукових частот.

Короткоперіодний трикомпонентний малогабаритний велосиметр активно використовують в інженерній сейсмології (з наук. літ.);

Калібрування інерційних віброметрів, велосиметрів і акселерометрів незалежно від принципу їхньої роботи має багато спільного (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. велосиметр — велосиме́тр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови