велосипед

ВЕЛОСИПЕ́Д, а, ч.

Дво- або триколісний транспортний засіб, що приводиться в рух м'язовою силою ніг за допомогою педалей.

Озирнувшись навколо себе, Юля взяла велосипед і вивела на стежку (Григорій Тютюнник);

Опівночі, коли промчить, прошурхоче велосипедами нічна зміна у бік заводів, .. собор стоїть над селищами в задумі один серед тиші (О. Гончар);

Хто пересідає на велосипеди, той робить значний внесок щодо зменшення шуму та викидів шкідливих речовин у довкілля (з публіц. літ.);

Зі спортивною метою велосипед використовують у перегонах по шосе, на треку, у велоболі (із журн.);

До спеціальних велосипедів можна віднести: циркові, фігурні, вантажні, гідровелосипеди, гірські, поліцейські та ін. (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. велосипед — велосипе́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. велосипед — -а, ч. Дво- і триколісна машина, що рухається силою м'язів людини, яка натискує ногами на педалі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. велосипед — Колеска, самокатка, див. ровер Словник чужослів Павло Штепа
  4. велосипед — У, ч. Коктейль «пиво+горілка». Ти ще велосипедом збираєшся поліруватись? Словник сучасного українського сленгу
  5. велосипед — (-а) ч. 1. крим. Вид знущання над співкамерниками, що полягає у підпалюванні папірців, розміщених між пальцями ніг в'язня, який спить. БСРЖ, 92; СЖЗ, 23; ЯБМ, 1, 157. 2. мн. велосипеди; мол. Круглі окуляри від сонця. ПСУМС, 12. Словник жарґонної лексики української мови
  6. велосипед — велосипе́д [франц. velocipede, від лат. velox (velocis) – швидкий і pes (pedis) – нога] машина, яку рухає людина за допомогою ножних педалей і ланцюгової передачі. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. велосипед — 2-колісний дорожньо-транспортний засіб, приводиться в рух силою людських м'язів (за допомогою 2 педалей) або поршневим двигуном; перші в. (з приводом на переднє вел. колесо) називали біциклами; гірський в. — з міцною легкою рамою і широкими шинами. Універсальний словник-енциклопедія
  8. велосипед — винахо́дити / ви́найти велосипе́д. Займатися розробкою, пошуками і т. ін. того, що вже давно відоме. Коли ми говоримо “винайти велосипед”, то маємо на думці марнування зусиль на пошуки, що їх уже давно завершили інші люди. Фразеологічний словник української мови
  9. велосипед — ВЕЛОСИПЕ́Д (напівавтоматична двоі триколісна машина, що рухається силою їздця, який натискає ногами на педалі), ВЕЛОМАШИ́НА, РО́ВЕР зах. Сів (Гальванеску) на велосипед і хутко поїхав (Ю. Смолич); Максим спритно скочив на сідло веломашини й помчав униз (П. Словник синонімів української мови
  10. велосипед — ВЕЛОСИПЕ́Д, а, ч. Напівавтоматична дво— і триколісна машина, що рухається силою їздця, який натискує ногами на педалі. Шляхом їхав велосипедом якийсь чоловік (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 165); Озирнувшись навколо себе, Юля взяла велосипед і вивела на стежку (Тют., Вир, 1964, 246). Словник української мови в 11 томах