вельбучно
ВЕЛЬБУ́ЧНО, діал.
Присл. до вельбу́чний.
Місцеві товариші вельбучно походжали пероном, наче зграя похмурих граків на ріллі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ВЕЛЬБУ́ЧНО, діал.
Присл. до вельбу́чний.
Місцеві товариші вельбучно походжали пероном, наче зграя похмурих граків на ріллі (із журн.).