вельбучність

ВЕЛЬБУ́ЧНІСТЬ, ності, ж., діал.

Абстр. ім. до вельбу́чний.

Дуже врадував мене, панійко моя, той лист, що ваша вельбучність до мене написали (М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me