вельбучність
ВЕЛЬБУ́ЧНІСТЬ, ності, ж., діал.
Абстр. ім. до вельбу́чний.
Дуже врадував мене, панійко моя, той лист, що ваша вельбучність до мене написали (М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me