вельвічієвий
ВЕЛЬВІ́ЧІЄВИЙ, а, е.
1. Прикм. до вельві́чія.
Вельвічієве листя ременеподібне, може досягати трьох метрів завдовжки (із журн.).
2. у знач. ім. вельві́чієві, вих, мн. Родина голонасінних рослин.
Єдиним представником родини вельвічієвих є африканська рослина вельвічія (з наук. літ.);
Листки вельвічієвих ростуть упродовж життя і сягають 3–4 м завдовжки (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me