вельвічієвий

ВЕЛЬВІ́ЧІЄВИЙ, а, е.

1. Прикм. до вельві́чія.

Вельвічієве листя ременеподібне, може досягати трьох метрів завдовжки (із журн.).

2. у знач. ім. вельві́чієві, вих, мн. Родина голонасінних рослин.

Єдиним представником родини вельвічієвих є африканська рослина вельвічія (з наук. літ.);

Листки вельвічієвих ростуть упродовж життя і сягають 3–4 м завдовжки (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me