велярний
ВЕЛЯ́РНИЙ, а, е, лінгв.
Який вимовляється при піднятті задньої частини спинки язика до м'якого піднебіння (про звук); задньоязиковий, задньопіднебінний.
Велярними приголосними є “г”, “к”, “х” (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- велярний — веля́рний прикметник лінгв. Орфографічний словник української мови
- велярний — -а, -е, лінгв. Який вимовляється з піднесенням задньої частини спинки язика до м'якого піднебіння (про звук); задньоязичковний, задньопіднебінний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- велярний — (грам.) задньопіднебінний Словник чужослів Павло Штепа
- велярний — Веля́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- велярний — ВЕЛЯ́РНИЙ, а, е, лінгв. Який вимовляється при піднесенні задньої частини спинки язика до м’якого піднебіння (про звук); задньоязичний, задньопіднебінний. Г, к, х — велярні приголосні. Словник української мови в 11 томах