велярний

ВЕЛЯ́РНИЙ, а, е, лінгв. Який вимовляється при піднесенні задньої частини спинки язика до м’якого піднебіння (про звук); задньоязичний, задньопіднебінний.

Г, к, х — велярні приголосні.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. велярний — веля́рний прикметник лінгв. Орфографічний словник української мови
  2. велярний — -а, -е, лінгв. Який вимовляється з піднесенням задньої частини спинки язика до м'якого піднебіння (про звук); задньоязичковний, задньопіднебінний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. велярний — (грам.) задньопіднебінний Словник чужослів Павло Штепа
  4. велярний — ВЕЛЯ́РНИЙ, а, е, лінгв. Який вимовляється при піднятті задньої частини спинки язика до м'якого піднебіння (про звук); задньоязиковий, задньопіднебінний. Велярними приголосними є “г”, “к”, “х” (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. велярний — Веля́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)