вепровий
ВЕ́ПРОВИЙ, а, е.
Те саме, що ве́прячий.
Тим часом здоровенну тушу вепрову .. відвезено до просторого шатра, нап'ятого на лісовій галявині (М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса);
У V–III тис. до н. е. люди прикрашали свій шкіряний одяг, головні убори та пояси нашивними пластинами, вирізаними з блискучої емалі вепрових іклів та зі стулок черепашок (з наук.-попул. літ.);
Найцікавіше для того, хто вперше потрапляє в Чехію, – знамените смажене вепрове коліно (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вепровий — вепро́вий кул. свинний (Лучук) (ст): Печеня вепро́ва, шни́цлі вепрові з ри́жом – яка то смакота (Авторка) ◊ вепро́ве м'ясо = вепро́вина (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт