вератрин

ВЕРАТРИ́Н, у, ч., хім.

Алкалоїд, який міститься в насінні білої чемериці та сабадили.

Вератрин призначають у вигляді мазі або спиртового розчину при невралгічних і ревматичних болях (з наук.-попул. літ.);

Вератрин – сильна отрута, в медицині його застосовують лише зовнішньо (з наук.-попул. літ.);

Смертельна доза вератрину – близько 0,02 г (із журн.).