1. Словник української мови у 20 томах

вербальний

ВЕРБА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. книжн. Те саме, що слове́сний 2.

Підтекст може виражатися вербальним способом (з наук. літ.);

Застосування тільки одного вербального методу змушує учнів вдаватися до механічного заучування (з навч. літ.);

Боротьба ідей, програм, світоглядів перетворюється на захоплюючий вербальний двобій, у якому широко використовуються різні жанри політичної риторики, прийоми полеміки (із журн.);

Вербальні й невербальні засоби спілкування.

2. лінгв. Те саме, що дієслі́вний.

Композити представлені в мові ХІV–ХV століть двома структурними різновидами: з опорними вербальним і субстантивним компонентами (з наук. літ.);

Дослідження присвячене порівнянню вербальних елементів української та англійської мов (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербальний — верба́льний прикметник книжн., дип. Орфографічний словник української мови
  2. вербальний — -а, -е, книжн. Такий, що стосується мови та мовлення; словесний. Вербальна нота дипл. — рівнозначне усній заяві письмове повідомлення, дипломатична нота без підпису з менш важливих питань. Вербальні контракти (угоди) — договори, що укладаються в усній формі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вербальний — Словесний, усний Словник чужослів Павло Штепа
  4. вербальний — верба́льний (лат. verbalis, від verbum – слово) словесний, усний; ¤ в-а нота – дипломатична нота без підпису, скріплена печаткою; прирівнюється до усної заяви. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. вербальний — У́СНИЙ (не письмовий), СЛОВЕ́СНИЙ, ВЕРБА́ЛЬНИЙ. Усна заява; Застосування тільки одного словесного (вербального) методу змушує учнів вдаватися до механічного заучування (з посібника); Вербальна нота. Словник синонімів української мови
  6. вербальний — Верба́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вербальний — ВЕРБА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Словесний. Застосування тільки одного словесного (вербального) методу змушує учнів вдаватися до механічного заучування (Шк. гігієна, 1954, 140). ∆ Верба́льна но́та, дипл. — рівнозначне усній заяві письмове повідомлення, дипломатична нота без підпису з менш важливих питань. Словник української мови в 11 томах