вербальний
верба́льний
(лат. verbalis, від verbum – слово)
словесний, усний;
¤ в-а нота – дипломатична нота без підпису, скріплена печаткою; прирівнюється до усної заяви.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вербальний — верба́льний прикметник книжн., дип. Орфографічний словник української мови
- вербальний — -а, -е, книжн. Такий, що стосується мови та мовлення; словесний. Вербальна нота дипл. — рівнозначне усній заяві письмове повідомлення, дипломатична нота без підпису з менш важливих питань. Вербальні контракти (угоди) — договори, що укладаються в усній формі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вербальний — Словесний, усний Словник чужослів Павло Штепа
- вербальний — ВЕРБА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. книжн. Те саме, що слове́сний 2. Підтекст може виражатися вербальним способом (з наук. літ.); Застосування тільки одного вербального методу змушує учнів вдаватися до механічного заучування (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- вербальний — У́СНИЙ (не письмовий), СЛОВЕ́СНИЙ, ВЕРБА́ЛЬНИЙ. Усна заява; Застосування тільки одного словесного (вербального) методу змушує учнів вдаватися до механічного заучування (з посібника); Вербальна нота. Словник синонімів української мови
- вербальний — Верба́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вербальний — ВЕРБА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Словесний. Застосування тільки одного словесного (вербального) методу змушує учнів вдаватися до механічного заучування (Шк. гігієна, 1954, 140). ∆ Верба́льна но́та, дипл. — рівнозначне усній заяві письмове повідомлення, дипломатична нота без підпису з менш важливих питань. Словник української мови в 11 томах