вербалізм

вербалі́зм

(від лат. verbalis – словесний)

марнослів’я; намагання приховати за великою кількістю наукових термінів відсутність глибоких знань і серйозної думки.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербалізм — вербалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вербалізм — -у, ч. Марнослів'я; намагання приховати за великою кількістю наукових термінів відсутність глибоких знань і серйозної думки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вербалізм — ВЕРБАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. книжн. Словесне пояснення, навчання і т. ін., не підкріплене доказами, досвідом і фактами. Виходить фундаментальна праця Я.-А. Словник української мови у 20 томах
  4. вербалізм — Словесне навчання без наочної основи, тобто без достатнього знайомства з речами, до яких відносяться слова; застосовувався гол. чином у середньовіччі. Універсальний словник-енциклопедія
  5. вербалізм — рос. вербализм (від. латин. ver-balis — словесний) — марнослів'я, намагання приховати за великою кількістю вживаних наукових і псевдонаукових термінів відсутність глибоких знань і логічної думки. Eкономічна енциклопедія