вербалізм
ВЕРБАЛІ́ЗМ, у, ч.
1. книжн. Словесне пояснення, навчання і т. ін., не підкріплене доказами, досвідом і фактами.
Виходить фундаментальна праця Я.-А. Коменського “Велика дидактика”, де на наукових засадах відкидається традиційний вербалізм у навчанні й розроблено цілу систему науково обґрунтованих методик навчання та виховання (з наук. літ.);
Принцип наочності – один із засобів боротьби з вербалізмом (з навч. літ.).
2. псих. Порушення розвитку дитини, при якому спостерігається різка перевага розвитку вербальної сфери над іншими сторонами психічного розвитку.
Вербалізм є гіпертрофованим розвитком мовленнєвого інтелекту, при тому, що мислення і сприйняття дійсності знаходяться на нижчій стадії розвитку (з наук. літ.);
Вербалізм може сформуватися і у здорової дитини, коли дорослі рано вчать дитину читати і писати, розучують велику кількість віршів і т. ін., але не розвивають інші форми дитячої діяльності, наприклад образне мислення (з наук.-попул. літ.);
Вербалізм характеризується абстрактністю, відірваністю від практики, від життя (із журн.).
Значення в інших словниках
- вербалізм — вербалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вербалізм — -у, ч. Марнослів'я; намагання приховати за великою кількістю наукових термінів відсутність глибоких знань і серйозної думки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вербалізм — вербалі́зм (від лат. verbalis – словесний) марнослів’я; намагання приховати за великою кількістю наукових термінів відсутність глибоких знань і серйозної думки. Словник іншомовних слів Мельничука
- вербалізм — Словесне навчання без наочної основи, тобто без достатнього знайомства з речами, до яких відносяться слова; застосовувався гол. чином у середньовіччі. Універсальний словник-енциклопедія
- вербалізм — рос. вербализм (від. латин. ver-balis — словесний) — марнослів'я, намагання приховати за великою кількістю вживаних наукових і псевдонаукових термінів відсутність глибоких знань і логічної думки. Eкономічна енциклопедія