вербалізм
Словесне навчання без наочної основи, тобто без достатнього знайомства з речами, до яких відносяться слова; застосовувався гол. чином у середньовіччі.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вербалізм — вербалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вербалізм — -у, ч. Марнослів'я; намагання приховати за великою кількістю наукових термінів відсутність глибоких знань і серйозної думки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вербалізм — ВЕРБАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. книжн. Словесне пояснення, навчання і т. ін., не підкріплене доказами, досвідом і фактами. Виходить фундаментальна праця Я.-А. Словник української мови у 20 томах
- вербалізм — вербалі́зм (від лат. verbalis – словесний) марнослів’я; намагання приховати за великою кількістю наукових термінів відсутність глибоких знань і серйозної думки. Словник іншомовних слів Мельничука
- вербалізм — рос. вербализм (від. латин. ver-balis — словесний) — марнослів'я, намагання приховати за великою кількістю вживаних наукових і псевдонаукових термінів відсутність глибоких знань і логічної думки. Eкономічна енциклопедія