вербигерація

ВЕРБИГЕРА́ЦІЯ, ї, ж., мед.

Одноманітне безглузде повторення слів чи уривків фраз психічно хворою людиною.

Розлад асоціативного процесу, як правило, супроводжується вербигерацією (з наук.-попул. літ.);

У найтяжчих випадках тривожної депресії спостерігається стогнання, тривожна вербигерація, самокатування (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербигерація — вербигера́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вербигерація — -ї, ж. Надмірна, безглузда мова з повторенням слів. Великий тлумачний словник сучасної мови