вербигерація
ВЕРБИГЕРА́ЦІЯ, ї, ж., мед.
Одноманітне безглузде повторення слів чи уривків фраз психічно хворою людиною.
Розлад асоціативного процесу, як правило, супроводжується вербигерацією (з наук.-попул. літ.);
У найтяжчих випадках тривожної депресії спостерігається стогнання, тривожна вербигерація, самокатування (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вербигерація — вербигера́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вербигерація — -ї, ж. Надмірна, безглузда мова з повторенням слів. Великий тлумачний словник сучасної мови