1. Словник української мови у 20 томах

вербина

ВЕРБИ́НА, и, ж.

1. розм. Одне вербове дерево.

Не стій, вербино, розкидайся (Сл. Гр.);

Він не знає, де ялина, Де сосна, Не вгадає, де вербина Й бузина (П. Воронько).

2. Вербове дерево як матеріал.

Був у нас добрий будинок з вербини, Ґонтовий дах, димарі із цеглини (Я. Щоголів);

Школа стояла над чималим вигоном, обгороджена частоколом з вербини (І. Нечуй-Левицький);

Родим мовчки посміхнувся на купцеве базікання, взяв лука, упер його одним кінцем у землю і зігнув так легко, немов був він навіть не з міцного тисового дерева, а з молодої вербини (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербина — -и, ж. 1》 Одне вербове дерево. 2》 Вербове дерево як матеріал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Вербина — Верби́на іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. вербина — ВЕРБИ́НА, и, ж. 1. Одне вербове дерево. Не стій, вербино, розкидайся (Сл. Гр.); Він не знає, де ялина, Де сосна, Не вгадає, де вербина Й бузина (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 25). 2. Вербове дерево як матеріал. Словник української мови в 11 томах
  4. вербина — Вербина, -ни ж. 1) Одно вербовое дерево. КС. 1883. XI. 510. Не стій, вербино, роскидайся. Мет. 159. 2) Вербовое дерево. Стіни з вільхи та вербини. Щог. Сл. 99. ум. вербинка. Мнж. 30. Словник української мови Грінченка