1. Словник української мови Грінченка

вербина

Вербина, -ни

ж.

1) Одно вербовое дерево. КС. 1883. XI. 510. Не стій, вербино, роскидайся. Мет. 159.

2) Вербовое дерево. Стіни з вільхи та вербини. Щог. Сл. 99. ум. вербинка. Мнж. 30.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербина — -и, ж. 1》 Одне вербове дерево. 2》 Вербове дерево як матеріал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вербина — ВЕРБИ́НА, и, ж. 1. розм. Одне вербове дерево. Не стій, вербино, розкидайся (Сл. Гр.); Він не знає, де ялина, Де сосна, Не вгадає, де вербина Й бузина (П. Воронько). 2. Вербове дерево як матеріал. Словник української мови у 20 томах
  3. Вербина — Верби́на іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  4. вербина — ВЕРБИ́НА, и, ж. 1. Одне вербове дерево. Не стій, вербино, розкидайся (Сл. Гр.); Він не знає, де ялина, Де сосна, Не вгадає, де вербина Й бузина (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 25). 2. Вербове дерево як матеріал. Словник української мови в 11 томах