1. Орфографічний словник української мови

Вербина

Верби́на

іменник жіночого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

верби́на

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербина — -и, ж. 1》 Одне вербове дерево. 2》 Вербове дерево як матеріал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вербина — ВЕРБИ́НА, и, ж. 1. розм. Одне вербове дерево. Не стій, вербино, розкидайся (Сл. Гр.); Він не знає, де ялина, Де сосна, Не вгадає, де вербина Й бузина (П. Воронько). 2. Вербове дерево як матеріал. Словник української мови у 20 томах
  3. вербина — ВЕРБИ́НА, и, ж. 1. Одне вербове дерево. Не стій, вербино, розкидайся (Сл. Гр.); Він не знає, де ялина, Де сосна, Не вгадає, де вербина Й бузина (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 25). 2. Вербове дерево як матеріал. Словник української мови в 11 томах
  4. вербина — Вербина, -ни ж. 1) Одно вербовое дерево. КС. 1883. XI. 510. Не стій, вербино, роскидайся. Мет. 159. 2) Вербовое дерево. Стіни з вільхи та вербини. Щог. Сл. 99. ум. вербинка. Мнж. 30. Словник української мови Грінченка