верблюдиця
ВЕРБЛЮДИ́ЦЯ, і, ж.
Самка верблюда.
Сафар .. поляскував язиком: оце так здобич! За таку бранку можна віддати табун легконогих степових лошиць, сотню верблюдиць – і того мало (З. Тулуб);
Не залишала [Марія] більше Мальви в Юсуфа, жила разом із нею в курені біля корів і верблюдиць (Р. Іваничук);
Він пустив навпростець верблюдицю. Просто безводним степом (Ю. Логвин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- верблюдиця — верблюди́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- верблюдиця — -і, ж. Самка верблюда. Великий тлумачний словник сучасної мови
- верблюдиця — ВЕРБЛЮДИ́ЦЯ, і, ж. Самка верблюда. Сафар.. поляскував язиком: оце так здобич! За таку бранку можна віддати табун легконогих степових лошиць, сотню верблюдиць — і того мало (Тулуб, Людолови, І, 1957, 141). Словник української мови в 11 томах