верблюдка
ВЕРБЛЮ́ДКА, и, ж.
1. Кущувата трав'яниста жорстка рослина родини лободових.
Зрідка видніються над ковилами кулясті кущі верблюдки (О. Гончар);
Верблюдка служить пасовищним кормом для верблюдів, кіз та овець (з наук.-попул. літ.).
2. Хижа комаха із передньою частиною тіла, схожою на верблюда.
У профіль силует передньої частини тіла верблюдки віддалено нагадує шию та голову верблюда, звідки й виникла назва цих своєрідних представників давньої групи комах (з наук.-попул. літ.).
3. мн. Ряд сітчастокрилих хижих комах.
Верблюдки харчуються в основному личинками жуків-короїдів, знищують також гусінь, тлю (з наук.-попул. літ.);
Верблюдок визнають корисними комахами (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- верблюдка — верблю́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- верблюдка — -и, ж. Кущувата трав'яниста рослина-бур'ян. Великий тлумачний словник сучасної мови
- верблюдка — ВЕРБЛЮ́ДКА, и, ж. Кущувата трав’яниста рослина-бур’ян. Зрідка видніються над ковилами кулясті кущі верблюдки (Гончар, Таврія.., 1957, 126). Словник української мови в 11 томах
- верблюдка — Верблюдка, -ки ж. раст. Epilobium tetragonum. Вх. Пч. І. 10. Словник української мови Грінченка