вербозілля
ВЕРБОЗІ́ЛЛЯ, я, с.
Багаторічна трав'яниста рослина родини первоцвітих із золотисто-жовтими квітами, що росте у вологих місцях, на берегах річок, боліт і т. ін.
У каштанових гаях буяло життя .. Красувалася пишна біла валеріана, жовтіли приземисті квіточки вербозілля (В. Яворівський);
Інколи вербозілля росте просто у воді – в такому випадку його зовнішній вигляд різко змінюється, листки розташовуються у різних площинах, а стебла набувають більш-менш вертикального положення (з наук.-попул. літ.);
У народній медицині препарати вербозілля застосовують як в'яжучий засіб (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вербозілля — вербозі́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вербозілля — -я, с. Багаторічна трав'яниста рослина, що росте у вологих місцях, на берегах річок, боліт і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вербозілля — Багаторічна рослина родини первоцвітих, поширена в пн. півкулі; стебло повзуче або підняте, квітки жовті, білі або рожеві; росте на луках, у вогких чагарниках; в Україні 5 видів; найпоширеніше — в. лучне, або лучний чай, квітки і листки якого використовують як сурогат чаю. Універсальний словник-енциклопедія
- вербозілля — ВЕРБОЗІ́ЛЛЯ, я, с. (Lysimachia). Багаторічна трав’яниста рослина, що росте у вологих місцях, на берегах річок, боліт і т. ін. Словник української мови в 11 томах