вербунка
ВЕРБУ́НКА, и, ж., заст.
1. рідко. Те саме, що вербува́ння.
Пристань, пристань до вербунки (з народної пісні).
2. Пісня вербувальників або рекрутів; розгульна пісня.
Вербунка була поширена у Польщі та в Україні (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вербунка — вербу́нка іменник жіночого роду вербування рідко Орфографічний словник української мови
- вербунка — -и, ж., вербунок, -нка, ч., заст. Вербування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вербунка — ВЕРБУ́НКА, и, ж., рідко. Те саме, що вербува́ння. Пристань, пристань до вербунки, будеш їсти з маслом курки (Номис, 1864, № 12511). Словник української мови в 11 томах
- вербунка — Вербунка, -ки ж. Вербовка. Пристань, пристань до вербунки, будеш їсти з маслом курки. Ном. № 12511. Словник української мови Грінченка