вербунковий
ВЕРБУНКО́ВИЙ, а, е, рідко.
Стос. до вербунку.
Вербункові комісії, що складалися з кількох офіцерів, роз'їжджали по таборах полонених і вербували до дивізії (з наук. літ.);
По інших містах Галичини повстали повітові центри, що займалися вербунковою акцією (з наук.-попул. літ.);
Добровольців закликали зголошуватись до вербункових пунктів у Львові та повітових містах краю (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вербунковий — -а, -е. Прикм. до вербунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вербунковий — Вербунковий, -а, -е Къ вербованію относящійся. Желех. Словник української мови Грінченка