вербунковий

ВЕРБУНКО́ВИЙ, а, е, рідко.

Стос. до вербунку.

Вербункові комісії, що складалися з кількох офіцерів, роз'їжджали по таборах полонених і вербували до дивізії (з наук. літ.);

По інших містах Галичини повстали повітові центри, що займалися вербунковою акцією (з наук.-попул. літ.);

Добровольців закликали зголошуватись до вербункових пунктів у Львові та повітових містах краю (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербунковий — -а, -е. Прикм. до вербунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вербунковий — Вербунковий, -а, -е Къ вербованію относящійся. Желех. Словник української мови Грінченка