вербункош

ВЕ́РБУНКОШ, у, ч., іст.

Спочатку жанр, пізніше також стиль угорської танцювальної музики кінця XVIII – початку XIX ст.

Усталившись як національний угорський музичний стиль, вербункош у середині XIX ст. став основним стилем угорського романтизму (з наук.-попул. літ.);

Виникнення стилю вербункош пов'язане з вербуванням новобранців до армії, що супроводжувалося танцями і музикою (із журн.);

Вербункош відіграв важливу роль у західноєвропейській музиці: він використаний у творах великих композиторів – Гайдна, Моцарта, Бетховена, Вебера, пізніше – Берліоза, Брамса, а також Ліста (із журн.).