1. Словник української мови у 20 томах

вереди

ВЕ́РЕДИ, ів, мн. (рідко одн. ве́ред, у, ч.).

Невиправдані бажання, примхи.

Незабаром Настуся зовсім не схотіла вчитись: попроганяла своїми вередами вчительок і на тому скінчила свою науку (І. Нечуй-Левицький);

Усім вони задоволені, дуже хвалять мої вершки і сир, і взагалі ніяких вередів! (О. Іваненко);

Князь не відповідав. Знову якісь жіночі вереди, отже, вляжеться (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вереди — -ів, мн. (рідко одн. веред, -у, ч.). Невиправдані бажання, примхи, забаганки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вереди — див. примха Словник синонімів Вусика
  3. вереди — Ве́реди, -дів, -дам (примхи) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вереди — ВЕ́РЕДИ, ів, мн. (рідко одн. ве́ред, у, ч.). Невиправдані бажання, примхи. Це, мабуть, у вас якісь вереди чи примхи, щоб спати на цвинтарі (Н.-Лев., IV, 1956, 280). Словник української мови в 11 томах
  5. вереди — Вереди, -дів мн. Капризы, прихоти. Словник української мови Грінченка