вередуля
ВЕРЕДУ́ЛЯ, і, ч. і ж., розм.
Те саме, що вереда́.
Вередуля-вереда, дай того, чого нема (з народної творчості).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вередуля — див. вередливий Словник синонімів Вусика