1. Словник української мови у 20 томах

верета

ВЕРЕ́ТА, и, ж.

1. Те саме, що рядно́.

А ліжко те – від лави до запічка дощок зо п'ять, соломи околіт, верета груба (І. Франко);

Від чистої білої верети йшов той особливий конопляний запах, що миттю переніс Данила в давні юнацькі роки (І. Чендей);

// розм. Одяг із грубої тканини, із ряднини.

Убрання панське жінка поспішає зміняти на верету рабську (Леся Українка).

2. діал. Оберемок, купа чого-небудь, що вміщується в одному рядні.

Малим ще, пам'ятаю, всі межі я знав .. Межі й на ступінь широкі були, з одної нажнеш дві верети трави (І. Франко).

3. діал. Різнокольоровий килим із грубої вовни.

Якби Василькові батьки були більш маєтні, то годилося б .. понад ліжницею красуватися добротним веретам, рушникам, кожушкам (А. Турчинська);

На Гуцульщині виготовляються такі домоткані килимарські вироби: ліжники, верети, бесаги і т. ін. (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верета — Вере́та: — вовняна різнокольорова ковдра [44-2] — грубе рядно [VI,VIII;X] — рядно (грубе) [V] — рядно (Ів.Фр.) [I(Ів.Фр.);II;VII;3;14;18;46-1;46-2] — рядно, плахта [III] — рядно; одяг з грубої тканини [54] — те саме, що рядно [1] — верета [14... Словник з творів Івана Франка
  2. верета — вере́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. верета — Рядно, ряднин|к|а, (одяг) веретянка; (домоткана) килимок, доріжка; (як міра) оберемок; верітка, веретка, верітчина, веретище, зб. вереття. Словник синонімів Караванського
  4. верета — -и, ж. 1》 Те саме, що рядно. || Одяг із грубої тканини, з ряднини. 2》 Оберемок, купа чого-небудь, що вміщується в одному рядні. 3》 діал. Різнокольоровий килим із грубої вовни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. верета — див. багато; рядно Словник синонімів Вусика
  6. верета — О́ДЯГ (сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), ОДЕ́ЖА, УБРА́ННЯ (ВБРА́ННЯ), УБИРА́ННЯ (ВБИРА́ННЯ), УБІ́Р (ВБІР), ТУАЛЕ́Т, СТРІЙ, ОДЕ́ЖИНА розм., О́ДІЖ розм., ОДЯГА́НКА розм., ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА) розм., ОДЯГА́ЛО розм. Словник синонімів української мови
  7. верета — Вере́та, -ти; -ре́ти, вере́т (рядно) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. верета — ВЕРЕ́ТА, и, жін. 1. Те саме, що рядно. А ліжко те — від лави до запічка дощок зо п’ять, соломи околіт, верета груба (Іван Франко, XIII, 1954, 54); Від чистої білої верети йшов той особливий конопляний запах... Словник української мови в 11 томах