веретенечко
ВЕРЕТЕ́НЕЧКО, а, с.
Пестл. до верете́но.
Діставала моя матінка веселоньку, Ниточок там насукало веретенечко, Погукала мене ніжно на світаночку Й дарувала білосніжну вишиваночку (з народної пісні);
Гомонить гучніш ялина, Веретенечко шумить (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- веретенечко — верете́нечко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- веретенечко — -а, с. Пестл. до веретено. Великий тлумачний словник сучасної мови
- веретенечко — Верете́нечко, -ка, -ку; -нечка, -нечок- Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- веретенечко — ВЕРЕТЕ́НЕЧКО, а, сер. Пестл. до веретено. Гомонить гучніш ялина, Веретенечко шумить (Леся Українка, IV, 1954, 124). Словник української мови в 11 томах
- веретенечко — Веретенечко, -ка с. ум. отъ веретено. Словник української мови Грінченка