верифікаційний

ВЕРИФІКАЦІ́ЙНИЙ, а, е, книжн.

Стос. до верифікації.

Відбувся верифікаційний візит в Україну інспекторів Офісу харчових продуктів та ветеринарії Європейської комісії (із журн.);

Польські археологи, які у 2001 р. проводили верифікаційне обстеження Високої гірки, підтвердили існування фрагментів палацу, який належав Данилу Галицькому (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верифікаційний — верифікаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови