верифікація
ВЕРИФІКА́ЦІЯ, ї, ж., книжн.
Перевірка правильності теоретичних положень на практиці, встановлення достовірності дослідним шляхом.
Експериментальна перевірка розробленого методу мала на меті верифікацію основних ідей, на яких базується розроблений алгоритм (з наук. літ.);
Верифікація завжди спирається на порівняння реальних дослідних зразків з еталонними, створеними на етапі проектування (з наук.-попул. літ.);
// філос. У неопозитивізмі – методологічне поняття на позначення процесу встановлення істинності наукових тверджень на основі їх емпіричної перевірки.
Верифікація виступає основним критерієм науковості (з наук.-попул. літ.);
// Перевірка і підтвердження істинності документів, матеріалів, правильності розрахунків і т. ін.
Здійснюватиметься верифікація великих компаній і видача сертифікатів (з газ.).
Значення в інших словниках
- верифікація — верифіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- верифікація — 1. Перевірка істинності теоретичних положень, встановлення їх достовірності. 2. В неопозитивізмі – принцип дослідної перевірки... Словник із соціальної роботи
- верифікація — Верифіка́ція. Підтвердження, перевірка легітимності, справжності. І так, коли на чергу прийшли протести зглядом україньских послів... Українська літературна мова на Буковині
- верифікація — Перевірка дослідним шляхом достовірності прогнозованих даних. Словник термінів з агрофітоценології
- верифікація — -ї, ж. Перевірка істинності, встановлення достовірності. Верифікація програмного засобу — процес перевірки узгодженості результатів на етапах життєвого циклу програмного засобу та вимог, встановлених на попередніх етапах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- верифікація — (англ. verification) 1. перевірка, емпіричне підтвердження теоретичних положень науки шляхом їх порівняння з об’єктами, що спостерігаються, реальними даними, експериментом. 2. в соціології – процедура оцінки соціологічних гіпотез, складова при порівнянні їх з фактами, станом справ у дійсності. Економічний словник
- верифікація — верифіка́ція (від лат. verus – істинний і ...фікація) перевірка істинності, встановлення достовірності. Принцип В. – висунутий неопозитивістами принцип (див. неопозитивізм), за яким висловлювання вважається осмисленим лише тоді, коли його істинність або хибність підтверджують дані відчуттів. Словник іншомовних слів Мельничука
- верифікація — В методології процедура, під час якої вирішується, чи дана думка (твердження, гіпотеза) правильна (в. позитивна), чи хибна (в. негативна). Універсальний словник-енциклопедія
- верифікація — рос. верификация (від латин. verus — істинний) — перевірка і підтвердження істинності, достовірності матеріалів, документів. Eкономічна енциклопедія