1. Словник української мови у 20 томах

верлібр

ВЕРЛІ́БР, у, ч., літ.

Те саме, що Ві́льний вірш (див. вірш).

У “Вітрі з України” Тичина ширше, ніж будь-коли раніше, користується вільним віршем – верлібром (з наук. літ.);

Використовуючи успадковані від класики розміри і строфічні будови, М. Рильський звертався до форм сонетів, октав, терцин тощо і в пору панування сумнівного верлібру писав ямбами і хореями (з наук.-попул. літ.);

І. Франко дав зразки досконалої ритмічної будови віршів – від народнопісенної до верлібру (з навч. літ.);

Хіба що собі про поезію поговоримо. Про силабо-тоніку й верлібри, і про дактилічні рими (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верлібр — верлі́бр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. верлібр — -у, ч. Те саме, що Вільний вірш (див. вільний). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. верлібр — Вірш (довільний) Словник чужослів Павло Штепа
  4. верлібр — • верлібр (франц. vers libre — вільний вірш) — див. вільний вірш. Українська літературна енциклопедія
  5. верлібр — верлі́бр (від франц. vers libre – вільний вірш) система віршованих рядків, ритмічна єдність яких грунтується лише на інтонаційній подібності. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. верлібр — Верлі́бр, -ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. верлібр — ВЕРЛІ́БР, у, ч. Те саме, що Ві́льний вірш ( див. ві́льний). Поет [І. Франко] дав зразки досконалої ритмічної будови віршів — від народнопісенної до верлібру (Іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах