верствак

ВЕРСТВА́К, а́, ч., діал.

Ровесник, одноліток.

Ми з вуйком Іваном, татовим найкращим другом, збили цю кладку в день бабусиного похорону, бо мали прийти старші люди, бабусині верстваки, хто ще дожив (із журн.);

Хлопці та дівчата 12–14 років об'єднувались в окремі гурти за статево-віковим принципом (однолітки-верстваки), наслідуючи у всьому молодь старшого віку (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верствак — -а, ч., зах. Ровесник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. верствак — Верствак, -ка м. Ровесникъ. Вх. Лем. 396. Словник української мови Грінченка