1. Словник української мови у 20 томах

вертіння

ВЕРТІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. верті́ти.

Від вертіння корби, від руху й сонця було страшенно душно, і з лиця доктора Рудольфа в апарат упало кілька крапель поту (В. Винниченко);

Півник тепер бачив лише ту, що вибивала калаталом по бубону. Вона бігла у швидкому вертінні танцю і було дивно, як вона, така дебела, швидко й зграбно рухається! (Ю. Логвин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вертіння — верті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вертіння — -я, с. Дія за знач. вертіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вертіння — Верті́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вертіння — ВЕРТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. верті́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. вертіння — Вертіння, -ня с. 1) Вертѣніе. 2) Сверленіе. Словник української мови Грінченка