верховність

ВЕРХО́ВНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до верхо́вний.

Давньоруська література запропонувала два альтернативні варіанти відносин світської та церковної влад, зокрема концепцію монархічної однодержавності, що стоїть над церквою, яка віддзеркалювала ідею верховності світської влади (з навч. літ.);

Суверенітет держави – це верховність, самостійність, повнота, єдність і неподільність влади в державі у межах її території (з навч. літ.).