1. Словник української мови у 20 томах

вершкування

ВЕРШКУВА́ННЯ, я, с., с. г.

Дія за знач. вершкува́ти.

У фазі масового стеблування лікарських рослин (наприклад, валеріани) обов'язковим є зрізання верхівок (вершкування), яке сприяє суттєвому збільшенню урожаю сировини (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вершкування — вершкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вершкування — -я, с. Дія за знач. вершкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вершкування — ВЕРШКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вершкува́ти. Після вершкування різко посилюється процес нагромадження нікотину в махорці (Техн. культ., 1956, 337). Словник української мови в 11 томах