1. Словник української мови у 20 томах

веселонька

ВЕСЕ́ЛОНЬКА, и, ж.

Пестл. до весе́лка.

* У порівн. Як веселонька блискуча, Переливна і мигтюча, По моїй країні милій Мова дивная дзвенить (Г. Чупринка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веселонька — весе́лонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. веселонька — -и, ж. Пестл. до веселка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. веселонька — див. райдуга Словник синонімів Вусика
  4. веселонька — ВЕСЕ́ЛОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до весе́лка. Словник української мови в 11 томах
  5. веселонька — Веселонька и веселочка, -ки ж. ум. отъ веселка. Словник української мови Грінченка