веслування
ВЕСЛУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. веслува́ти.
Максим Бабій щойно змінився з веслування і сидів тепер на носі, обережно бринькаючи на кобзі (З. Тулуб);
За кормою шуміла темна вода. Спали вої [воїни], вільні від веслування (В. Малик).
2. Вид спорту, що включає веслування на каное, байдарках, академічне веслування, весловий слалом.
У бухті відбувається змагання з плавання та веслування (М. Трублаїні);
А це ось на спортивних змаганнях був [Микола] у сусідньому місті металургів, виборював першість з академічного веслування (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- веслування — веслува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- веслування — -я, с. Дія за знач. веслувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- веслування — Веслува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- веслування — ВЕСЛУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. веслува́ти. Максим Бабій щойно змінився з веслування і сидів тепер на носі, обережно бринькаючи на кобзі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 178); У бухті відбувається змагання з плавання та веслування (Трубл., II, 1955, 236). Словник української мови в 11 томах