1. Словник української мови в 11 томах

веслування

ВЕСЛУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. веслува́ти.

Максим Бабій щойно змінився з веслування і сидів тепер на носі, обережно бринькаючи на кобзі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 178);

У бухті відбувається змагання з плавання та веслування (Трубл., II, 1955, 236).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веслування — веслува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. веслування — -я, с. Дія за знач. веслувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. веслування — ВЕСЛУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. веслува́ти. Максим Бабій щойно змінився з веслування і сидів тепер на носі, обережно бринькаючи на кобзі (З. Тулуб); За кормою шуміла темна вода. Спали вої [воїни], вільні від веслування (В. Малик). Словник української мови у 20 томах
  4. веслування — Веслува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)