1. Словник української мови у 20 томах

веснонька

ВЕ́СНОНЬКА, и, ж., поет.

Пестл. до весна́ 1.

Розцвітайся ти, веснонько красна (з народної пісні);

Ще щебече у садочку соловій Пісню любую весноньці молодій (І. Франко);

Розлилися води На чотири броди, Веснонько, весна! (М. Рильський);

Згрібає бабуся палицею сухий лист, що справді скрізь купками лежить .. Веснонька ще не встигла поховати під килимом нового зілля (Н. Королева).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веснонька — ве́снонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. веснонька — -и, ж. Пестл. до весна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. веснонька — див. весна Словник синонімів Вусика
  4. веснонька — ВЕ́СНОНЬКА, и, ж. Пестл. до весна́ 1. Ще щебече у садочку соловій Пісню любую весноньці молодій (Фр., X, 1954, 15); Розлилися води На чотири броди, Веснонько, весна! (Рильський, Мости, 1948, 72). Словник української мови в 11 томах