1. Словник української мови в 11 томах

веснонька

ВЕ́СНОНЬКА, и, ж. Пестл. до весна́ 1.

Ще щебече у садочку соловій Пісню любую весноньці молодій (Фр., X, 1954, 15);

Розлилися води На чотири броди, Веснонько, весна! (Рильський, Мости, 1948, 72).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веснонька — ве́снонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. веснонька — -и, ж. Пестл. до весна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. веснонька — ВЕ́СНОНЬКА, и, ж., поет. Пестл. до весна́ 1. Розцвітайся ти, веснонько красна (з народної пісні); Ще щебече у садочку соловій Пісню любую весноньці молодій (І. Франко); Розлилися води На чотири броди, Веснонько, весна! (М. Словник української мови у 20 томах
  4. веснонька — див. весна Словник синонімів Вусика