веснівка
ВЕСНІ́ВКА, и, ж.
1. Те саме, що весня́нка¹ 1.
Згодом із програмами веснівок та гаївок фольклорні колективи можна було споглядати на площі (з газ.).
2. Трав'яниста рослина родини лілійних із повзучим кореневищем, прямим стеблом і дрібними білими, зібраними в китицю квітами.
Веснівка цвіте в травні-червні. Росте в тінистих, переважно хвойних лісах на вогкому ґрунті (з наук. літ.);
Веснівка поширена на Поліссі та в північній частині Лісостепу, на півдні Лісостепу трапляється рідше; у Карпатах доходить до верхньої межі лісу (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- веснівка — весні́вка 1 іменник жіночого роду хорова пісня весні́вка 2 іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
- веснівка — -и, ж. 1》 Те саме, що веснянка I. 2》 Багаторічна трав'яниста рослина з повзучим кореневищем, прямим стеблом і дрібними білими, зібраними в китицю квітами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- веснівка — Лісова багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних, поширена в пн. півкулі; листки серцеподібні; повзуче кореневище; квітки дрібні, білі; плід — червона ягода; отруйна; потребує охорони. Універсальний словник-енциклопедія
- веснівка — ВЕСНЯ́НКА (хорова народнообрядова пісня, в якій оспівується пробудження природи, кохання, надії на врожай і т. ін.), ВЕСНІ́ВКА, ГАЇ́ВКА зах. Десь на краю села дівчата співали веснянки (С. Словник синонімів української мови
- веснівка — ВЕСНІ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що весня́нка¹. 2. (Majanthemum). Багаторічна трав’яниста рослина з повзучим кореневищем, прямим стеблом і дрібними білими, зібраними в китицю квітами. Словник української мови в 11 томах
- веснівка — Веснівка, -ки ж. 1) = веснянка. 2) пт. луговой жаворонокъ, Alauda arvensis. Вх. Пч. ІІ. 8. Словник української мови Грінченка