весняночка

ВЕСНЯ́НОЧКА, и, ж.

1. Пестл. до весня́нка¹ 1.

Хто ж восени весняночки співа? (Леся Українка).

2. Пестл. до весна́ 1.

Тихенько заспівала: Весна, весна, весняночка, Де твоя сестра-паняночка? (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. весняночка — весня́ночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. весняночка — -и, ж. Пестл. до веснянка I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. весняночка — ВЕСНЯ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до весня́нка¹. Хто ж восени весняночки співа? (Л. Укр., І, 1951, 32). Словник української мови в 11 томах