весняночка
ВЕСНЯ́НОЧКА, и, ж.
1. Пестл. до весня́нка¹ 1.
Хто ж восени весняночки співа? (Леся Українка).
2. Пестл. до весна́ 1.
Тихенько заспівала: Весна, весна, весняночка, Де твоя сестра-паняночка? (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- весняночка — весня́ночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- весняночка — -и, ж. Пестл. до веснянка I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- весняночка — ВЕСНЯ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до весня́нка¹. Хто ж восени весняночки співа? (Л. Укр., І, 1951, 32). Словник української мови в 11 томах