вестибулярний

ВЕСТИБУЛЯ́РНИЙ, а, е.

Який є частиною внутрішнього вуха і реагує на зміну положення голови й тіла в просторі та напрямок руху тіла (про орган хребетних тварин і людини).

Вестибулярна система дозріває в період внутрішньоутробного розвитку (з наук. літ.);

При подразненні вестибулярного аналізатора порушується динаміка процесів у корі головного мозку, знижується точність рухів, утрачається рівновага, погіршується працездатність (з наук. літ.);

Розроблено й апробовано методику експрес-оцінки статодинамічної стійкості, котра придатна для використання безпосередньо за умов спортивного залу як валідний та інформативний тест визначення вестибулярного статусу спортсменів-борців (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вестибулярний — вестибуля́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вестибулярний — -а, -е, анат. Такий, що стосується (належить до) присінку. Вестибулярний апарат анат. — орган у хребетних тварин та людини, який є частиною внутрішнього вуха та служить для координації рухів та збереження рівноваги. Великий тлумачний словник сучасної мови