вестибулярний
ВЕСТИБУЛЯ́РНИЙ, а, е.
Який є частиною внутрішнього вуха і реагує на зміну положення голови й тіла в просторі та напрямок руху тіла (про орган хребетних тварин і людини).
Вестибулярна система дозріває в період внутрішньоутробного розвитку (з наук. літ.);
При подразненні вестибулярного аналізатора порушується динаміка процесів у корі головного мозку, знижується точність рухів, утрачається рівновага, погіршується працездатність (з наук. літ.);
Розроблено й апробовано методику експрес-оцінки статодинамічної стійкості, котра придатна для використання безпосередньо за умов спортивного залу як валідний та інформативний тест визначення вестибулярного статусу спортсменів-борців (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вестибулярний — вестибуля́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- вестибулярний — -а, -е, анат. Такий, що стосується (належить до) присінку. Вестибулярний апарат анат. — орган у хребетних тварин та людини, який є частиною внутрішнього вуха та служить для координації рухів та збереження рівноваги. Великий тлумачний словник сучасної мови