ветеринарія
ВЕТЕРИНА́РІЯ, ї, ж.
Наука про хвороби тварин, їх профілактику і лікування, а також про методи захисту людей від інфекційних хвороб тварин.
Навіть аптекар, поштовий урядник і студент ветеринарії, як буде багато писати, то виробить собі форму (Б. Лепкий);
Питав у Костя та Мирона незрозуміле з агрономії та ветеринарії, хоч те, може, ще й не придасться на екзаменах (Микита Чернявський);
Чинне українське законодавство забороняє використання у ветеринарії гормонів, антибіотиків та інших препаратів, які впливають на залози внутрішньої секреції (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ветеринарія — ветерина́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ветеринарія — -ї, ж. Комплекс наук про будову тваринного організму, його життєдіяльність, способи запобігання хворобам тварин та їх лікування. || Лікування і профілактика хвороб свійських тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ветеринарія — ветеринарі́я (від лат. veterinarius – той, що лікує худобу) комплекс наук, що вивчають хвороби тварин, методи запобігання хворобам і лікування їх, питання підвищення продуктивності тварин, методи захисту людей від зоонозів. Словник іншомовних слів Мельничука
- ветеринарія — ВЕТЕРИНА́РІЯ, ї, ж. Комплекс наук про будову тваринного організму, його життєдіяльність, способи запобігання хворобам тварин і їх лікування; // Лікування і профілактика хвороб свійських тварин. Словник української мови в 11 томах