ветиверія
ВЕТИВЕ́РІЯ, ї, ж.
Багаторічна тропічна й субтропічна трав'яниста рослина родини злакових із довгастим зеленим листям і солодкуватим запахом, поширена перев. в Індії, у країнах Індокитаю, Шрі-Ланці.
У коренях ветиверії міститься ефірна олія, яка цінується у парфумерній промисловості (з наук.-попул. літ.);
У Південно-Східній Азії з коренів ветиверії виготовляють віяла, ширми та інші предмети (із журн.);
Ветиверія зміцнює центральну нервову систему, дає емоційний спокій (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me