ветиверія

ВЕТИВЕ́РІЯ, ї, ж.

Багаторічна тропічна й субтропічна трав'яниста рослина родини злакових із довгастим зеленим листям і солодкуватим запахом, поширена перев. в Індії, у країнах Індокитаю, Шрі-Ланці.

У коренях ветиверії міститься ефірна олія, яка цінується у парфумерній промисловості (з наук.-попул. літ.);

У Південно-Східній Азії з коренів ветиверії виготовляють віяла, ширми та інші предмети (із журн.);

Ветиверія зміцнює центральну нервову систему, дає емоційний спокій (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me